Сьогодні всі фінансові ЗМІ говорять про глобальну економічну кризу і інфляцію, що росте, в США і країнах Європи. Жорсткість політики ФРС пов’язана насамперед із рекордними показниками інфляції за 40 років — 8,6%. В Україні ситуація ще важча через війну: Світовий банк прогнозує зростання показника до 20%.
❗️ Інфляція – це стійке зростання загального рівня цін на послуги та товари
Як правило, рівень інфляції розраховується виходячи з аналізу так званого споживчого кошика — набору базових товарів, продуктів та послуг, який купує середньостатистичний громадянин. Сюди входять одяг, їжа, комунальні послуги, побутова техніка тощо.
🟩Низька інфляція – до 6% на рік.
🟨Помірна інфляція – від 6% до 10% на рік. До цієї категорії потрапляє США з інфляцією в 8,6%. Не варто недооцінювати ризики помірної інфляції, оскільки вона має властивість швидко переростати в ⬇️
🟧Високу інфляцію – від 10% до 100%. У цю категорію, на жаль, потрапляє Україна через війну, що триває.
🟥Гіперінфляція – від 100% і до нескінченності. Наприклад, у 2007-2008 роках у Зімбабве інфляція сягала 90% на день. На піку цього процесу, у листопаді 2008, зімбабвійський долар подешевшав на 79,6 млн.%.
❓ Чому економіки стикаються з інфляцією
Існують два основні підходи, які використовуються для пояснення інфляції. Кейнсіанська школа розглядає два критерії: зростання витрат та співвідношення попиту-пропозиції. Якщо собівартість товару для виробника зростатиме, він підніматиме ціну, щоб зберегти рентабельність. Крім того, якщо попит на товар перевищуватиме пропозицію, продавець також підвищуватиме його вартість. Хороший приклад — зростання цін на пальне в Україні через великий попит, обмежену пропозицію та порушення логістичних ланцюжків.
Монетаристська теорія пояснює інфляцію процесом розширення грошової маси, що контролюється державою. Наприклад, у період пандемії Центральні банки “друкували” рекордну кількість незабезпечених грошей, щоб люди продовжували купувати товари та підтримувати економіку. З цією ж метою в США в розпал пандемії було знижено ключову ставку, щоб збільшити обсяги кредитування. Якщо держава друкує більше грошей, ніж може дозволити підтримати ВВП, це призводить до їхнього знецінення.
❓ Як інфляція впливає на наше життя
Ми вже починаємо відчувати наслідки інфляції, які тільки посилюватимуться у разі війни, що триває. Якщо прогнози Світового банку виявляться вірними, то ваші гроші вже до кінця року коштуватимуть на 20% менше.
Логічно, що в період економічної нестабільності люди менш охоче витрачають чи інвестують. Крім того, ми спостерігаємо зростаючий рівень безробіття, що також впливає на купівельну спроможність населення. Це призводить до уповільнення економіки та можливої рецесії — щодо помірного, не критичного спаду виробництва чи уповільнення темпів економічного зростання.
❓ Як захиститись від інфляції
Для багатьох українців популярним способом залишається утримання капіталу в доларах США, але цей метод має нюанси.
- По-перше , долар теж знецінюється, а тому ви втрачатимете гроші, але просто не так швидко, як на гривні. Крім того, купити долар сьогодні стало значно важче через обмеження НБУ.
- Другий варіант — депозити, але ми навіть варіантом це не назвали б. Ставка на гривневі депозити сьогодні коливається в середньому від 6% до 10% у популярних банках, що не покриє половину втрат. Доларові депозити мають ставку 0.1%, що еквівалентно зберіганню грошей під матрацом.
- Третій та ефективний варіант – це інвестування. Наприклад, біткоін має дефляційну модель, оскільки кількість монет суворо обмежена. Ніхто не може запустити “друкарський верстат” для BTC, на відміну від фіатних валют.
Але важливо розуміти, що інвестування передбачає ризики. Пам’ятайте про диверсифікацію та використовуйте різні інструменти. А також не забувайте – виграє той, хто зберігає послідовність.
